А поговорімо про квіти?
І мова піде навіть не про вінки, як можна подумати з тематики блогу.
На цю тему мене наштовхнула білосніжна труна, рясно прикрашена червоними маками, що представлена в виставковому залі похоронної агенції Чорна Роза. Це поєднання, яскраво-червоні маки на фоні білосніжної лакованої кришки гробу просто вражає, і справа ось в чому..
Мало хто знає, але маки в українській традиції споконвіку були символом смерті. Ще від часів козаччини ходили повір'я, що маки ростуть там, де в землю проливалася кров. І відповідно, дикі макові поля, від яких затамовується подих, є місцями великих битв, де полягло багато воїнів, що захищали свою рідну землю ціною власного життя.
Досліджуючи давню українську традиційну вишивку, ви не знайдете макових мотивів ані в сорочках, ані в рушниках, які були призначені “для життя”. До речі, зі смертю в українській традиції також пов'язана квітка соняшника. Ви не знайдете світлин цих квітів у дівочих вінках.
Тому відчуття іспанського сорому накриває абсолютно кожного, хто бодай трохи дотичний до української етнографії та бачить вишиванки з маками та соняхами “на цялі груди”, або вінки густо прикрашені цими квітами.
Не носіть маки вишиті у сорочках. Вони не для живих. Адже, якщо вірити повір'ю, то нам, як і нашим предкам, ще довго доведеться дивитися на рясні макові поля. Хіба що козаки змінили сорочки й шаровари на піксель і мультикам.
Автор:
Аліна Юган